ОБЛАСНИЙ КОНКУРС ПАТРІОТИЧНОЇ ПОЕЗІЇ "ВІД МАКІВКИ ДО МАЙДАНУ"

18 жовтня 2018 року в приміщенні Львівського обласного Будинку вчителя відбувся щорічний обласний конкурс патріотичної поезії «Від Маківки до Майдану». Метою конкурсу є виявлення і розвиток талантів обдарованих вчителів, працівників дошкільних, загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів, сприяння подальшому творчому зростанню, духовному збагаченню, утвердженню національно-патріотичних засад у навчально-виховному процесі. У обласному конкурсі взяли участь понад 20 педагогів-освітян з 11 районів області. У номінації «Авторська поезія» із власною поезією «Три бажання» ІІ місце отримала Віра Дацьків, педагог-організатор нашої школи.

/Files/images/77.jpg

До вашої уваги дана поезія

Три бажання

Настала ніч.

На місто сон спустився,

Усі поснули тим солодким сном,

Маленькій дівчинці в цю ніч наснився

Чарівний фей чи то магічний гном.

– Ну що, мала принцесо, як живеться?

– Спитав він дівчинки і сів на ліжко з краю,

– Як вам, маленьким дітям, тут ведеться?

Чого не спиться, я тебе питаю?

Маленька дівчинка у відповідь всміхнулась,

За посмішкою вдалось сум сховати,

І, наче на пів-боком, відвернулась,

– А я не сплю… А я чекаю тата…

– А де твій тато, сонечко маленьке?

–Так прагнув гном цікавість вгамувати.

– На Сході зараз тато мій рідненький,

За рідний край пішов наш воювати,

За мене, мої мрії і майбутнє,

За сотні діток ще таких як я,

За мир у завтрашньому дні присутній,

За свій народ, бо ж ми одна сім’я.

– Ну не сумуй, раз я прийшов до тебе,

Бажання виконаю я тобі аж три,

То ж не рахуй вже зірочки на небі,

Подумай трохи, слізоньки зітри…

Йому всміхнулась щиро знов вона,

Свої бажання загадала вмить:

– Я хочу, щоб закінчилась війна!

Щоб навіть ті, хто сном вже вічним спить,

В домівки повернулись до родини,

Щоб діти дочекались свого тата,

Щоб мама обійняла врешті сина…

Я мрію… уночі спокійно спати…

Тепер стряхнув сльозу чарівний гном,

Чи просто це казковий чарівник,

Почулись кроки тихі за вікном,

І тої ж миті фей чарівний зник…

А стук у двері, треба відчиняти,

І на порозі… Та це ж справжнє диво!!!

Маленька дівчинка із криком «Тато!»

На руки кинулась йому така щаслива...

А там у хмарах чи в дитячих мріях,

Які малеча снить собі щоночі,

В бажаннях нездійснених і надіях,

Чарівники від сліз втирали очі.

Кiлькiсть переглядiв: 25

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.